Історія села Сухівці
Історія села СухівціСухівці - територія, на якій розташоване село, з 10 століття входила до складу Київської Русі. У селі бере початок струмок Сухівський. З 11 століття — це землі пересопницького князівства з центром у Пересопниця. Очевидно, саме в цей час в селі Сухівці в урочищі «Замок», що знаходилося на мисі високої берегової тераси на правому березі колишньої річки Стубелки, виникло городище. Про це свідчать знахідки кераміки 11-13 століття.
У 1199 році територія села разом з Пересопницьким князівством входить до складу Галицько — Волинського князівства. У 1241 році через наші землі пройшло величезне військо монголо — татар. З 1352 року територія входить до складу Великого князівства Литовського. Але після об'єднання Литви і Польщі (1569 р.) на сухівецькій землі, як і на весь край, поширюється влада польських феодалів.
Найдавніші вісті про Сухівці виринають з акта 1446 року .У ньому сказано що Свидригайло надає Михайлу Чорторийському маєтності Жуківскої волості серед котрих називаються Сухівці, але чомусь як «Суховсь», яке «Словник староукраїнської мови» за 1978 рік подає у реконструкції «Суховесь».
У 1570 році «село Суховцы» згадує реєстр податкових повинностей, за яким воно платить від 46 «димів», утримує 2 замкові «городні». Накладна Пронського, дана 1587 року Жаславському на містечко Жуків, містить запис «з селом Суховцами», а документ наступного року — «при Суховецком дворе».
Донесення 1548 року іменує Сухівці дещо інакше. У ньому сказано, що при дорозі на «Суховіце» озброєні нападики пограбували з дворових возів весь «помол» зерна, а через рік виринає свідчення про пожежу лісу в «Горах близ Суховец», з приводу чого в «Суховцы» приїжала повітова комісія. Акт 1744 року оскаржує Францішка Любомирського за перетримування селян — утікачів Казимира Стецького з «Суховец». У цьому році згоріли забудови гайового в «суховецком лесу» і колишній вітряк.
За даними 1889 року "с. Суховцы при безыменном ручье волости Дядьковической " утримувало 78 дворів, 620 парафіян, з яких 28 римокатоликів. У церкві Пресвятої Богородиці (Покрови), збудованій десь у 1750 році на кошти поміщика Новобільського й селян, зберігалися копії метричних книг з 1823 року. Тут були зосереджені цінні стародруки, рукописи.
Назву Сухівці можна осмислити як "сухе село, де перша частина у значенні «малоземельне». Околиця Сухівців заселена давно, про що свідчать старовинні могильники, кургани, колись фортечна гора Замок, де, гадають, було розміщене староруське городище із захисною водоймою річки.
