Історія села Олишва
Історія села ОлишваОлишва – село, що розташоване дещо на північ від старого Новостава по другому боці залізниці.
Перші вісті про Олишву маємо з 1577р. Тоді новоставецький посесор Яновський розмістив в «Олешве» замкову пасіку. Два роки опісля згадується Ольшівянская дорога на Мочулки, яку вимощували через ліс дерев’яними колодами. У 1583 р. «Олешва», власність Юрія Чарторийского, будучи звільнена від мита, сплачує замкову від 23 димів.
За даними 1603р. Олешва Голишва зазнала великих втрат під час весняної повені. Були затоплені низинні садиби, луги, городи, поля. У 1651р. лісовими просіками Голишви пробивався до Берестечка невеликий загін повсталих селян під проводом Неходи.
На картах 1777-1799рр. поселення іменується Олєшва, (Олышва) і найчастіше Голышва.
Сьогодні Олишва - мальовниче село з дивовижною природою, що тішить око людям, які приїздять на відпочинок до лісу. Село газифіковане з 2006 року. В селі нараховується 57 дворів, 195 жителів
Назва Олишва «Олешва», Голишва загадкова. У ній можна виділити кінцева «ва», властиве небагатьом іншим місцевим формуванням, де кінцеве «ва», є виразником водянистості, у певному негативному осмисленні. Якщо умовно відняти з Олишва кінцеве «ва» залишиться Олиш, укорочення власної чи загальної назви. Документоване Олишва легко вивести з особового імені Олеш, яке в свою чергу із Олександр чи Олексій.
За переказами Олишва теж від Голишова, бо так назвали виселених сюди за непокору вбогих «голих» людей з Новостава. Було переселено 12 сімей. В давніх записах іменують Алышов, Олышов.
Окрасою маленького села є фігура, яка розміщена на початку вулиці. Кожного року на православне свято Трійці біля фігури збираються односельчани та приїжджі гості, запрошують настоятеля храму та святкують.
