Історія села Новостав
Історія села НовоставНовостав - уперше, але під назвою Новий Став, згадує грамота 1516 р., де сказано, що король Сигізмунд I надає Богушу маєтності на ім’я «Жуково» з присілками «Бєлєвом» і «Новым Ставом». Тоді, як свідчить народне мовлення, існував ще «Старый Став», розташований на лівому боці Стубли по дорозі на Олишву. Це був, очевидно, найдавніший осередок Новостава, а тепер його дільниця.
У 1577 році «Новий Став», як маєтність Івана Чарторийського платив Клеванському замкові великі натуроповинності з пасіки, смолярні, зернового помолу, рибних ловів. Два роки опісля згадується «Новоставський мост», який до тла зруйнувала весняна повінь при виливі Стубелки.
За «люстрацією» 1579 р. «Новостав» утримував три «городні» Луцького замку. Акт 1588 року підтверджує належність «Нового Става» Юрію Чарторийському як призамкового поселення з пільговими повинностями. Під кінець 1603 року в «Новом Ставе» споруджено підприємство для виготовлення «терпентини», дьогтю, смоли.
Під час визвольної війни, у 1652 році «Новоставецкое имение» зазнало цілковитого спустошення. Великої шкоди йому завдали нові каральні шляхетські загони. Тоді значна частина селян подалась до пінських боліт.
За даними 1779 року Новостав – «деревня», єпархіально приналежна до Клеваня, яка нарахувала тоді 89 дворів, 789 мешканців. Дещо пізніше утворюється «Юридико-Новостав» – північно-західна окраїна Клеваня в околиці костела. За довідником 1947 року Юридико-Новостав, який мав сільську Раду, перейменовано на Новостав.
Природу Новоставу, по-праву, можна назвати однією з найкрасивіших перлин Рівненщини. Під боком річка Стубла, просторі луги, ліси, гаї. За Польщі тут облаштувалось чимало дачників. Село завжди було місцем оздоровлення дітей. Колись тут були дачі відпочинку, пізніше побудували "Обласний дитячий туберкульозний санаторій "Новостав" для дітей з активними формами туберкульозу".
