Історія села Зоря
Історія села ЗоряЗоря – село є адміністративним центорм Зорянської територіальної громади.
Історія села не заходить своїм корінням у глибоку минувшину, тому що це «село з майбутнього»,- як писав Петро Шкраб'юк у своїй книзі. На географічному горизонті Зоря з’явилась у 50-х роках XX століття на місці розкиданих по пагорбах Сморжівських хуторів (Дубова долина, Ваканці, Озерці, Звіринець, Костянтинів, Кобилища).
Забудовувалась Зоря за генеральним планом, як експериментально-показове село. Його історія тісно пов'язана з ім'ям Володимира Антоновича Плютинського, який з 1951 року очолив укрупнений колгосп імені Ворошилова. В другій половині 50-х років на загальних зборах колгоспників було вирішено перейменувати Сморжівські хутори, які поволі перетворювалися у велике сучасне село. Щоб назва була короткою і символічною, зійшлися до однієї думки - Зоря.
Існує також переказ присвячений одному з хуторів, на основі яких постала Зоря. Їх як відомо було сім – Дубова долина, Ваканці, Озерці, Звіринець, Костянтинів, Кобилища, Попова толока. Офіційно Попову толоку називали – хутори Сморжівські. Це місце, котре у 1960-ті перетворилося на пальметний сад агрофірми «Зоря», включно з узліссям, на якому постала бригада та майстерні садоводів, а також будинок відпочинку, відомий нам під більш звичною назвою «Білий дім», або «Австрійські будиночки».
Так або інакше, хутори з’явилися у роки земельної реформи Другої Речі посполитої – так званої парцеляції, тобто укрупнення дрібних земельних наділів. Відбувалось це у 1935-1936 рр. А позаяк виселялися на окремі господарства вихідці із села Сморжів, то і називали потім ті хутори відповідно.
Під кінець 50-х років розпочався перший етап забудови села. Будується магазин, контора колгоспу, дитячий садочок, а через дорогу будується клуб. На той час це була красива архітектурна будова з білими колонами при вході. При клубі відкривається бібліотека, займається сільський самодіяльний хор. Будується фельдшерсько-акушерський пункт і початкова школа. Великого розмаху набирало будівництво багатоповерхових будинків. В 1965 році збудовано новий двоповерховий адміністративний будинок правління колгоспу «Зоря комунізму», на сьогоднішній день в цьому приміщенні розташована сільська рада. В 70-х роках побудований гуртожиток на 400 місць, п'ять багатоквартирних будинків і торговий центр, де розмістились універмаг, їдальня ресторанного типу, готель на 25 місць, створено телефонну станцію. У 1972 році в село прийшов газ. В другій половині 70-х років розпочинається другий етап забудови Зорі. В грудні 1977 року відкривається палац культури, з глядацьким залом на 600 місць, малим залом, бібліотекою та читальним залом, кімнатами для занять, гуртків, фотостудією, зимовим садом, музеєм історії господарства. В цей час гостинно запрошує талановитих дітей Зорянська школа мистецтв. Працівники правління колгоспу переходять в новозбудоване трьохповерхове приміщення. 1 вересня 1978 року відкриває свої двері середня школа і 438 учнів зайняли свої місця за партами. Будується дитячий садок на 150 місць, новий торговий центр, лікарська амбулаторія, продовжується будівництво житлового фонду. Працює місцеве радіо. Перша багатотиражна газета «Шлях до комунізму» вийшла в 60-х роках. В 70-х роках газета носила нову назву «Зоря». У 80-х роках вступає в дію спортивний комплекс із плавальним басейном та стадіон, відкривається літній танцювальний майданчик, на сьогодні це ПП «Ольга». В 1982 році за досягнуті успіхи у виконанні планів економічного і соціального розвитку села. Президія Верховної Ради УРСР нагороджує с. Зорю Почесною грамотою. В 90-х роках здається в експлуатацію новий дитячий садочок на 200 місць.
У квітні 1958 року Володимир Антонович Плютинський обраний головою колгоспу «Зоря комунізму», який під його керівництвом перетворився в 1987 році в потужний агропромисловий територіальний комплекс «Зоря» (консервний завод, завод склотари, м'ясокомбінат, тваринницькі комплекси, тепличне господарство, звіроферма, розвинуте рослинництво; соціальна сфера: палац культури, школи, спорткомплекс, дитсадки, побудова понад 800 квартир зі всіма зручностями).
На кошти господарства збудована Рівненська Центральна районна лікарня у Клевані, санаторій «Червона калина».
