Герої не вмирають — вони стають нашою пам'яттю. Минуло три роки з дня загибелі Миколи Власюка
Микола Власюк народився 2 листопада 1998 року в селі Радухівка. Свій шлях у доросле життя розпочинав із навчання у Сухівецькій школі, після якої здобув професію у Клеванському професійному ліцеї. У пам'яті рідних, друзів та земляків він назавжди залишився спокійним, врівноваженим, щирим та надзвичайно волелюбним чоловіком.
Військова справа увійшла в його життя у грудні 2018 року, коли Миколу призвали на строкову службу до навчального центру «Десна». За пів року залісної дисципліни та наполегливості його перевели до Командування Сухопутних військ ЗСУ.
Коли 26 лютого 2022 року ворог посунув повномасштабною війною, Микола без вагань став на захист Батьківщини за мобілізацією. Став силою і щитом своєї країни, виконуючи обов'язки старшого солдата гірсько-штурмової роти.
Уже три роки, як Микола поповнив лави небесного воїнства. Його земне життя обірвалося 11 травня 2023 року на Донеччині: під час запеклих боїв серце Героя зупинилося внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Він поліг у бою, мужньо тримаючи оборону до останнього подиху.
Указом Президента України № 573/2023 від 8 вересня 2023 року за особисту мужність, самовіддані дії під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також за вірність військовій присязі старший солдат Микола Власюк був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Час минає, але три роки розлуки не зменшили нашого болю і не стерли пам'яті. Вшанування подвигу Миколи — це наш священний обов'язок. Ми пам’ятаємо, якою ціною виборюється кожен наш ранок.
Низький уклін рідним за справжнього Патріота. Світла, тиха та вічна пам’ять нашому Герою!
